Замість «охорони праці» — «безпека працівників»: євродиректива, що запрацює лише після війни

Оцінка: 0 · нейтральний

Урядовий закон (внесений ще Кабміном Шмигаля у жовтні 2023-го) скасовує Закон «Про охорону праці» 1992 року і близько десятка статей КЗпП, замінюючи їх рамковою системою за Директивою ЄС 89/391: роботодавець зобов'язаний оцінювати професійні ризики на кожному робочому місці, вести облік інцидентів, організовувати медогляди, мати службу безпеки або уповноважених осіб, навчати працівників і документувати все це. Відповідальність переноситься з «виконав припис — не виконав» на результат: з'являється майнова відповідальність перед Фондом соцстрахування, якщо травма сталася через недостатні заходи. Держпраці отримує право на інспекційні відвідування зі штрафами до 20 мінімальних зарплат.

Кому вигідно: у довгій перспективі працівникам небезпечних галузей — підхід «запобігай, а не реагуй» реально знижує травматизм у ЄС. Бізнесу обіцяють дерегуляцію: замість сотень радянських нормативів — власна оцінка ризиків. Хто втрачає: Федерація профспілок від 2021 року наполягає, що проєкт звужує гарантії порівняно з чинним законом (громадський контроль профспілок, права при відмові від небезпечної роботи, пільги за шкідливі умови) і скасовує близько 470 актів одночасно, що загрожує «колапсом». Волинець, Наливайченко і Тимошенко вже зареєстрували постанови про скасування голосування, лякаючи втратою пільгових пенсій і додаткових відпусток шахтарів і металургів — прямих норм про це в законі немає, але побоювання, що гарантії «переїдуть» у підзаконні акти, небезпідставні. Роботодавці, своєю чергою, кажуть, що закон «не про безпеку, а про гроші»: аудити, страхування, експертизи.

Дві речі, які варто знати. Перша: Антикорупційний комітет і НАЗК ще у 2024-му визнали, що закон не відповідає антикорупційному законодавству — інспектор праці на власний розсуд обирає між порадою і штрафом, а порядок інспекцій не визначений; у фінальному тексті це не виправили. Друга: закон вводиться в дію через шість місяців після припинення воєнного стану, тож зараз це радше євроінтеграційна галочка, ніж зміна на заводах.

Оцінка 0: напрям правильний і давно потрібний, але документ три роки лежав у Раді, поправки профспілок відхилені майже всі, корупційні ризики лишилися, а діяти він почне невідомо коли.

Кому вигідно / що добре

• Імплементує рамкову Директиву ЄС 89/391 і суміжні (вагітні, ЗІЗ, молодь) — зобов'язання за Угодою про асоціацію.
• Ризикоорієнтований підхід замість формальних приписів; ієрархія заходів: усунути джерело → колективний захист → ЗІЗ.
• Нова майнова відповідальність роботодавця перед Фондом соцстрахування за травми через недостатні заходи.
• Окремий захист вагітних, неповнолітніх, людей з інвалідністю; розширені правила розслідування нещасних випадків.
• Шість місяців перехідного періоду після війни для адаптації бізнесу.

Хто втрачає / що погано

• Антикорупційний комітет і НАЗК: дискреція інспекторів праці (штраф або порада на власний розсуд), порядок інспекцій не врегульований — не виправлено.
• ФПУ: звуження гарантій працівників порівняно з чинним законом і скасування ~470 нормативних актів одночасно.
• Із 1017 поправок до другого читання враховано 5; чотири з них на вимогу залу не набрали 226 при підтвердженні.
• ГНЕУ: непослідовна структура, надмірна деталізація дозволів на рівні закону, відповідальність працівників не прописана.
• Введення в дію відкладене на пів року після воєнного стану — реального ефекту для людей зараз нуль.

Контекст

Суб'єкт — Кабмін (Шмигаль), головний комітет соцполітики (Третьякова), доповідач Бабенко. За основу — 21.08.2024, порівняльна таблиця — травень 2025, розгляд переносили у вересні 2026. Профспілки боролися проти ще з першої версії у 2021 році. Закон чекає підпису Президента; Волинець/Наливайченко і Тимошенко внесли постанови про скасування результатів голосування.

Оцінка від −2 до +2 — думка Claude (ШІ), 13 жовтня 2026. Методика.