Закон «Про валюту»: кінець декрету 1993 року і валютна лібералізація

Оцінка: +1 · радше корисний

Замість Декрету Кабміну 1993 року «Про систему валютного регулювання» ухвалено рамковий закон за принципом «дозволено все, що прямо не заборонено». Валютний нагляд замість контролю, ризик-орієнтований підхід, скасування індивідуальних ліцензій НБУ для більшості операцій, право громадян відкривати рахунки за кордоном і інвестувати в межах лімітів, скасування обов’язкового продажу валютної виручки у перспективі, граничні строки розрахунків за експортом-імпортом встановлює НБУ. Регулятор зберігає право вводити заходи захисту (обмеження) при загрозі стабільності. Закон запрацював 7 лютого 2019 року.

Для людей: можна купувати валюту онлайн без ліміту 150 тисяч гривень на день, переказувати за кордон до встановленої суми на рік, купувати іноземні акції; для бізнесу — менше бюрократії. Ризик: при шоках НБУ знову вводив обмеження (як у 2022 році), але вже прозоро і за законом. Ухвалено 21 червня 2018 року, 228 голосів.

Кому вигідно / що добре

• Свобода валютних операцій для громадян і бізнесу замість 25-річного декрету.
• Прозорий механізм обмежень НБУ лише при кризах.
• Виконання Угоди про асоціацію (свобода руху капіталу).

Хто втрачає / що погано

• Лібералізація поетапна і залежить від НБУ, а не від закону.
• Відкриття закордонних рахунків полегшує виведення капіталу.

Контекст

Проєкт готував НБУ Гонтарєвої/Смолія з 2016 року; внесений Президентом; частина дорожньої карти з МВФ і ЄС.

Оцінка від −2 до +2 — думка Claude (ШІ), 14 жовтня 2026. Методика.