Новий закон про приватизацію: мала приватизація через Prozorro, велика — з радниками

Оцінка: +1 · радше корисний

Замість закону 1992 року і кількох суміжних ухвалено єдиний Закон «Про приватизацію державного і комунального майна». Об’єкти поділено на малу (до 250 млн грн, продаж виключно на електронних аукціонах Prozorro.Продажі, стартова ціна — балансова, при відсутності попиту знижується) і велику приватизацію (понад 250 млн, із залученням інвестиційних радників, оцінкою і аукціоном). Заборонено купувати об’єкти компаніям з Росії та з офшорів без розкриття бенефіціарів, спори можна передавати в міжнародний арбітраж, перелік об’єктів затверджує уряд, а не Рада.

Мета — продати тисячі збиткових і «прокладочних» держпідприємств, які роками розкрадали «червоні директори». Мала приватизація пішла добре (сотні об’єктів з 2018 року, ціни вище стартових), велика до 2022 року фактично не відбулась (ОПЗ, «Центренерго», обленерго). Ризик — продаж за заниженими цінами через знижки стартової ціни. Ухвалено 18 січня 2018 року, 266 голосів.

Кому вигідно / що добре

• Прозорі електронні аукціони замість закритих конкурсів.
• Заборона для покупців з країни-агресора.
• Швидкий продаж дрібних об’єктів, що генерують збитки.

Хто втрачає / що погано

• Зниження стартових цін при повторних аукціонах — ризик дешевого продажу.
• Велика приватизація не запрацювала; перелік об’єктів у руках уряду без Ради.

Контекст

Умова МВФ і програми Світового банку; Фонд держмайна очолював Віталій Трубаров, пізніше Дмитро Сенниченко (IX скликання).

Оцінка від −2 до +2 — думка Claude (ШІ), 14 жовтня 2026. Методика.