Закон про кібербезпеку: критична інфраструктура, CERT-UA і розподіл ролей між СБУ, Держспецзв’язку та поліцією
Проект Закону про основні засади забезпечення кібербезпеки України
Ухвалено 5 жовтня 2017 257 «за», 0 «проти».
Оцінка: +1 · радше корисний
Перший рамковий закон про кібербезпеку (розроблявся з 2015 року за рішенням РНБО): визначено терміни (кіберзахист, кіберінцидент, критична інформаційна інфраструктура), об’єкти критичної інфраструктури та обов’язки їх власників щодо захисту й аудиту, повноваження суб’єктів: Держспецзв’язку (CERT-UA, технічний захист), СБУ (контррозвідувальний захист, кібертероризм), Нацполіція (кіберзлочини), Міноборони (кібероборона), НБУ (банківська сфера), Національний координаційний центр кібербезпеки при РНБО. Передбачено державно-приватне партнерство і взаємодію з НАТО/ЄС.
Ухвалено після атак NotPetya (червень 2017), BlackEnergy та атак на енергосистему 2015–2016 років. Закон здебільшого рамковий: конкретні вимоги до об’єктів критичної інфраструктури з’явились у підзаконних актах 2019–2020 років, а окремий закон про критичну інфраструктуру — лише у 2021-му. ГНЕУ мало суттєві зауваження. Ухвалено у повторному другому читанні 5 жовтня 2017 року, 257 голосів.
Кому вигідно / що добре
- Перше правове поле для кіберзахисту державних систем і критичної інфраструктури.
- Чіткий розподіл ролей між СБУ, Держспецзв’язку і поліцією.
Хто втрачає / що погано
- Рамковий закон без конкретних стандартів і санкцій; реалізація затягнулась на роки.
- Широкі повноваження СБУ без належного контролю.
Контекст
Друге читання провалено у травні 2017 року; через місяць NotPetya паралізувала банки, Чорнобильську АЕС і тисячі компаній.
Оцінка від −2 до +2 — думка Claude (ШІ), 14 жовтня 2026. Методика.